Чи можна зареєструвати місце проживання без згоди власника житла?

За радянських часів прописка була дуже важливою у житті пересічного українця. Без прописки неможливо було влаштуватись на роботу, скористатись адміністративними послугами тощо.

Інститут прописки був офіційно скасований у 2003 році з прийняттям Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Положення статті 6 цього Закону зобов’язали всіх громадян України здійснювати реєстрацію місця проживання протягом 30 календарних днів з моменту прибуття до нового місця проживання.

По суті термін «прописка» був замінений терміном «реєстрація місця проживання». Інститут реєстрації є більш гнучким та побудований за аналогом американської моделі, - тобто особа подає заяву про реєстрацію місця свого проживання за визначеною адресою, а держава їй довіряє та, за наявності всіх необхідних документів, здійснює її реєстрацію.

Громадянам іноді не просто розібратись в тонкощах реєстрації.

Насамперед, визначимось куди слід звертатись для реєстрації свого місця проживання.

З 2016 року функція реєстрації була делегована органам місцевого самоврядування.

Тобто, щоб зареєструвати своє місце проживання слід звернутись до органу реєстрації відповідної місцевої ради. В місті Житомирі – це Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, за адресою: м. Житомир, майдан ім.С.П.Корольова, 4/2.

Дізнатись інформацію про орган реєстрації в своєму місті можна за посиланням https://dmsu.gov.ua/services/regauth.html.

Для реєстрації місця проживання слід подати наступні документи:

1) заяву;

2) паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Якщо документи подаються особою молодше 14 років, то подається свідоцтво про народження;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору;

4) документи, що підтверджують право на проживання в житлі. Це може бути ордер, свідоцтво про право власності, договір дарування, купівлі-продажу житла, договір найму (піднайму, оренди).

5) військовий квиток або посвідчення про приписку ( лише для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Зазвичай проблеми у заявника виникають вже на етапі збору необхідних документів. Це стосується документів, які підтверджують право проживання у житлі. Якщо особа, яка подає заяву не є власником, орендарем житла, - необхідна згода на її реєстрацію від власника, або якщо власників кілька – від усіх співвласників.

Часто через сімейні чвари таку згоду отримати майже неможливо. І це цілком закономірно, оскільки даючи згоду на реєстрацію проживання особи, виселити її можна лише отримавши рішення суду.

Проте є випадки, коли отримання дозволу від власника не потрібно.

Передусім, дозвіл власника не обов’язковий при реєстрації місця проживання новонародженої дитини, за умови що один із батьків зареєстрований у вказаному житлі. Також не вимагається згода власника житла на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей з одним із батьків.

Розглянемо інший життєвий випадок: житло, у якому має намір зареєструватись заявник, належить особам на праві спільної часткової власності. Таку форму приватної власності закріплено за великою кількістю приватних домоволодінь, поділених на кілька квартир. Для реєстрації місця проживання заявника власник однієї частки згоду надає, а от інші – ні. Ситуація видається несправедливою, адже особа фактично хоч і володіє ідеальною (не визначеною в натурі) часткою у будинку, проте проживає у певній квартирі і вважає себе повноправним власником, забуваючи про нюанси реалізації права спільної часткової власності.

Навіть у цьому випадку можливо здійснити реєстрацію місця проживання без згоди інших співвласників.

Слід звернутись до органу реєстрації, отримати відмову та в подальшому оскаржувати її в суді. В судовому порядку необхідно вимагати надання особі права на реєстрацію місця проживання, права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього тощо.

Однак до кінця 2019 року очікуємо змін у законодавстві про реєстрацію місця проживання. Так, законопроектом №9218 передбачено спрощення процедури реєстрації місця проживання: подання заяви в електронній формі, можливість реєстрації без згоди власника тощо. Поряд із тим авторами законопроекту пропонується ввести систему штрафів за надання недостовірних відомостей про місце проживання.

Адвокати та юристи АБ «Могильницький та Партнери» допоможуть пройти через всі юридичні тонкощі реєстрації місця проживання, оскарження відмови у реєстрації місця проживання, подання позовної заяви про надання особі права на реєстрацію місця проживання, права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього тощо.

Ми прагнемо бути доступними у будь-який час для будь-якої послуги або консультації. Якщо Ви готові працювати з Адвокатським бюро «Могильницький та Партнери» , яке ставить своїх клієнтів на перше місце, то, будь ласка, зателефонуйте нам за телефонами 096 703 94 21, 093 642 83 53, 097 606 16 16. Наш офіс знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 11.